Ukrainian Bible

Acts 8

Acts

Return to Index

Chapter 9

1

 

  ¶ А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,  

 

 


2

 

  попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.  

 

 


3

 

  А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,  

 

 


4

 

  а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?  

 

 


5

 

  А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!  

 

 


6

 

  А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!  

 

 


7

 

  А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.  

 

 


8

 

  Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.  

 

 


9

 

  І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.  

 

 


10

 

  ¶ А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!  

 

 


11

 

  Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,  

 

 


12

 

  і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...  

 

 


13

 

  Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!  

 

 


14

 

  І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.  

 

 


15

 

  І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.  

 

 


16

 

  Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.  

 

 


17

 

  І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!  

 

 


18

 

  І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,  

 

 


19

 

  і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.  

 

 


20

 

  І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,  

 

 


21

 

  І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?  

 

 


22

 

  А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.  

 

 


23

 

  ¶ А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,  

 

 


24

 

  та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.  

 

 


25

 

  Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.  

 

 


26

 

  А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.  

 

 


27

 

  Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.  

 

 


28

 

  І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.  

 

 


29

 

  Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.  

 

 


30

 

  Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.  

 

 


31

 

  А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.  

 

 


32

 

  ¶ І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.  

 

 


33

 

  Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.  

 

 


34

 

  І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...  

 

 


35

 

  І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.  

 

 


36

 

  ¶ А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.  

 

 


37

 

  І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.  

 

 


38

 

  А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!  

 

 


39

 

  І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.  

 

 


40

 

  Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...  

 

 


41

 

  Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.  

 

 


42

 

  А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.  

 

 


43

 

  І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.  

 

 


Acts 10

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: