Ukrainian Bible

Acts 6

Acts

Return to Index

Chapter 7

1

 

  ¶ Запитав тоді первосвященик: Чи це так?  

 

 


2

 

  Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,  

 

 


3

 

  і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.  

 

 


4

 

  Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.  

 

 


5

 

  Та спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.  

 

 


6

 

  І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років.  

 

 


7

 

  Але Я сказав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці.  

 

 


8

 

  І дав Він йому заповіта обрізання. І породив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.  

 

 


9

 

  А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним,  

 

 


10

 

  і його визволив від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.  

 

 


11

 

  А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки.  

 

 


12

 

  Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.  

 

 


13

 

  А як удруге послав, то був пізнаний Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.  

 

 


14

 

  Тоді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ.  

 

 


15

 

  І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.  

 

 


16

 

  І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового.  

 

 


17

 

  ¶ А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті,  

 

 


18

 

  аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа.  

 

 


19

 

  Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.  

 

 


20

 

  Того часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свойого три місяці.  

 

 


21

 

  А коли він був викинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.  

 

 


22

 

  І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх.  

 

 


23

 

  А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.  

 

 


24

 

  Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина.  

 

 


25

 

  Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони.  

 

 


26

 

  А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите?  

 

 


27

 

  А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю?  

 

 


28

 

  Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина?  

 

 


29

 

  І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів.  

 

 


30

 

  ¶ А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори.  

 

 


31

 

  А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:  

 

 


32

 

  Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути...  

 

 


33

 

  І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!  

 

 


34

 

  Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.  

 

 


35

 

  Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.  

 

 


36

 

  Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині.  

 

 


37

 

  Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!  

 

 


38

 

  Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати;  

 

 


39

 

  що його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,  

 

 


40

 

  промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського...  

 

 


41

 

  І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.  

 

 


42

 

  ¶ Але Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок років у пустині, о доме Ізраїлів?  

 

 


43

 

  Ви ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон!  

 

 


44

 

  У наших отців на пустині була скинія свідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.  

 

 


45

 

  Її наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида.  

 

 


46

 

  Він у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.  

 

 


47

 

  І Соломон збудував Йому дім.  

 

 


48

 

  Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:  

 

 


49

 

  Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?  

 

 


50

 

  Хіба не рука Моя все це створила?...  

 

 


51

 

  ¶ О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!  

 

 


52

 

  Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,  

 

 


53

 

  ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...  

 

 


54

 

  ¶ Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...  

 

 


55

 

  А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,  

 

 


56

 

  і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...  

 

 


57

 

  Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...  

 

 


58

 

  І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.  

 

 


59

 

  І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...  

 

 


60

 

  Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...  

 

 


Acts 8

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: