Ukrainian Bible

Luke 19

Luke

Return to Index

Chapter 20

1

 

  ¶ І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,  

 

 


2

 

  та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?  

 

 


3

 

  І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:  

 

 


4

 

  Іванове хрищення з неба було, чи від людей?  

 

 


5

 

  Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?  

 

 


6

 

  А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.  

 

 


7

 

  І вони відповіли, що не знають, ізвідки...  

 

 


8

 

  А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.  

 

 


9

 

  ¶ І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.  

 

 


10

 

  А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.  

 

 


11

 

  І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.  

 

 


12

 

  І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.  

 

 


13

 

  Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...  

 

 


14

 

  Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.  

 

 


15

 

  І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?  

 

 


16

 

  Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!  

 

 


17

 

  А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!  

 

 


18

 

  Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.  

 

 


19

 

  А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.  

 

 


20

 

  ¶ І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.  

 

 


21

 

  І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.  

 

 


22

 

  Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?  

 

 


23

 

  Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?  

 

 


24

 

  Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.  

 

 


25

 

  А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!  

 

 


26

 

  І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.  

 

 


27

 

  ¶ І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,  

 

 


28

 

  та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.  

 

 


29

 

  Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.  

 

 


30

 

  І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.  

 

 


31

 

  І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.  

 

 


32

 

  А по всіх умерла й жінка.  

 

 


33

 

  А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.  

 

 


34

 

  Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.  

 

 


35

 

  А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,  

 

 


36

 

  ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.  

 

 


37

 

  А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.  

 

 


38

 

  Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.  

 

 


39

 

  ¶ Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!  

 

 


40

 

  І вже не насмілювалися питати Його ні про що.  

 

 


41

 

  І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?  

 

 


42

 

  Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,  

 

 


43

 

  поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!  

 

 


44

 

  Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?  

 

 


45

 

  І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:  

 

 


46

 

  Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,  

 

 


47

 

  що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!  

 

 


Luke 21

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: