Ukrainian Bible

Matthew 8

Matthew

Return to Index

Chapter 9

1

 

  ¶ І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.  

 

 


2

 

  І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!  

 

 


3

 

  І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.  

 

 


4

 

  Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?  

 

 


5

 

  Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?  

 

 


6

 

  Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!  

 

 


7

 

  Той устав і пішов у свій дім.  

 

 


8

 

  А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...  

 

 


9

 

  ¶ А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.  

 

 


10

 

  І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.  

 

 


11

 

  Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?  

 

 


12

 

  А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!  

 

 


13

 

  Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.  

 

 


14

 

  ¶ Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?  

 

 


15

 

  Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.  

 

 


16

 

  До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.  

 

 


17

 

  І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.  

 

 


18

 

  ¶ Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.  

 

 


19

 

  І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.  

 

 


20

 

  І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.  

 

 


21

 

  Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.  

 

 


22

 

  Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.  

 

 


23

 

  А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,  

 

 


24

 

  то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.  

 

 


25

 

  А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!  

 

 


26

 

  І вістка про це розійшлася по всій тій країні.  

 

 


27

 

  ¶ Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!  

 

 


28

 

  І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.  

 

 


29

 

  Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!  

 

 


30

 

  І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!  

 

 


31

 

  А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.  

 

 


32

 

  Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.  

 

 


33

 

  І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!  

 

 


34

 

  Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.  

 

 


35

 

  ¶ І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.  

 

 


36

 

  А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.  

 

 


37

 

  Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;  

 

 


38

 

  тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.  

 

 


Matthew 10

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: