Ukrainian Bible

Isaiah 36

Isaiah

Return to Index

Chapter 37

1

 

  ¶ І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому...  

 

 


2

 

  І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.  

 

 


3

 

  І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!  

 

 


4

 

  Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться...  

 

 


5

 

  І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.  

 

 


6

 

  І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.  

 

 


7

 

  Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї!  

 

 


8

 

  ¶ І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.  

 

 


9

 

  І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:  

 

 


10

 

  Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.  

 

 


11

 

  Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?  

 

 


12

 

  Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?  

 

 


13

 

  Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?  

 

 


14

 

  І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.  

 

 


15

 

  І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:  

 

 


16

 

  Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!  

 

 


17

 

  Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.  

 

 


18

 

  Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.  

 

 


19

 

  І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.  

 

 


20

 

  А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!  

 

 


21

 

  ¶ І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.  

 

 


22

 

  Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!  

 

 


23

 

  Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!  

 

 


24

 

  Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,  

 

 


25

 

  я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!  

 

 


26

 

  Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.  

 

 


27

 

  А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...  

 

 


28

 

  І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.  

 

 


29

 

  За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!  

 

 


30

 

  А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.  

 

 


31

 

  А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.  

 

 


32

 

  Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.  

 

 


33

 

  Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.  

 

 


34

 

  Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!  

 

 


35

 

  І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!  

 

 


36

 

  І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...  

 

 


37

 

  А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.  

 

 


38

 

  І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.  

 

 


Isaiah 38

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: