Ukrainian Bible

Psalms 118

Psalms

Return to Index

Chapter 119

1

 

  ¶ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!  

 

 


2

 

  Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,  

 

 


3

 

  і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!  

 

 


4

 

  ¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.  

 

 


5

 

  Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,  

 

 


6

 

  не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!  

 

 


7

 

  ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.  

 

 


8

 

  Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!  

 

 


9

 

  ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!  

 

 


10

 

  ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!  

 

 


11

 

  ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.  

 

 


12

 

  ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!  

 

 


13

 

  ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.  

 

 


14

 

  З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.  

 

 


15

 

  Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.  

 

 


16

 

  Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!  

 

 


17

 

  ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!  

 

 


18

 

  ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!  

 

 


19

 

  ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!  

 

 


20

 

  ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...  

 

 


21

 

  ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.  

 

 


22

 

  ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!  

 

 


23

 

  ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,  

 

 


24

 

  ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!  

 

 


25

 

  ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!  

 

 


26

 

  ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!  

 

 


27

 

  Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.  

 

 


28

 

  ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!  

 

 


29

 

  Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!  

 

 


30

 

  ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.  

 

 


31

 

  До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!  

 

 


32

 

  Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.  

 

 


33

 

  ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!  

 

 


34

 

  Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!  

 

 


35

 

  ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.  

 

 


36

 

  Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.  

 

 


37

 

  ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!  

 

 


38

 

  ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.  

 

 


39

 

  ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.  

 

 


40

 

  ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!  

 

 


41

 

  ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,  

 

 


42

 

  і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!  

 

 


43

 

  ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!  

 

 


44

 

  А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!  

 

 


45

 

  ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.  

 

 


46

 

  і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!  

 

 


47

 

  і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,  

 

 


48

 

  і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!  

 

 


49

 

  ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.  

 

 


50

 

  ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.  

 

 


51

 

  ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!  

 

 


52

 

  ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!  

 

 


53

 

  ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!  

 

 


54

 

  ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.  

 

 


55

 

  ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!  

 

 


56

 

  Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.  

 

 


57

 

  ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.  

 

 


58

 

  ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!  

 

 


59

 

  ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.  

 

 


60

 

  Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.  

 

 


61

 

  ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.  

 

 


62

 

  ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.  

 

 


63

 

  ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!  

 

 


64

 

  ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!  

 

 


65

 

  ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.  

 

 


66

 

  Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!  

 

 


67

 

  ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.  

 

 


68

 

  ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!  

 

 


69

 

  ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.  

 

 


70

 

  Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.  

 

 


71

 

  ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!  

 

 


72

 

  ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.  

 

 


73

 

  ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!  

 

 


74

 

  ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!  

 

 


75

 

  ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.  

 

 


76

 

  ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.  

 

 


77

 

  Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.  

 

 


78

 

  ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.  

 

 


79

 

  До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.  

 

 


80

 

  ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!  

 

 


81

 

  ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!  

 

 


82

 

  За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...  

 

 


83

 

  ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.  

 

 


84

 

  ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?  

 

 


85

 

  ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.  

 

 


86

 

  Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!  

 

 


87

 

  Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!  

 

 


88

 

  ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!  

 

 


89

 

  ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.  

 

 


90

 

  З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,  

 

 


91

 

  усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.  

 

 


92

 

  ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!  

 

 


93

 

  ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.  

 

 


94

 

  ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!  

 

 


95

 

  ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.  

 

 


96

 

  ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!  

 

 


97

 

  ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!  

 

 


98

 

  ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!  

 

 


99

 

  Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!  

 

 


100

 

  Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!  

 

 


101

 

  ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.  

 

 


102

 

  ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.  

 

 


103

 

  ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!  

 

 


104

 

  Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!  

 

 


105

 

  ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.  

 

 


106

 

  ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.  

 

 


107

 

  ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!  

 

 


108

 

  ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!  

 

 


109

 

  ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.  

 

 


110

 

  Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.  

 

 


111

 

  ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.  

 

 


112

 

  Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.  

 

 


113

 

  ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.  

 

 


114

 

  ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.  

 

 


115

 

  ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!  

 

 


116

 

  ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!  

 

 


117

 

  Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!  

 

 


118

 

  ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.  

 

 


119

 

  Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.  

 

 


120

 

  Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!  

 

 


121

 

  ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.  

 

 


122

 

  Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.  

 

 


123

 

  ¶ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.  

 

 


124

 

  ¶ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!  

 

 


125

 

  Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!  

 

 


126

 

  ¶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.  

 

 


127

 

  ¶ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.  

 

 


128

 

  Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!  

 

 


129

 

  ¶ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.  

 

 


130

 

  ¶ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.  

 

 


131

 

  ¶ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.  

 

 


132

 

  ¶ Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.  

 

 


133

 

  ¶ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.  

 

 


134

 

  ¶ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!  

 

 


135

 

  ¶ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!  

 

 


136

 

  ¶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...  

 

 


137

 

  ¶ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,  

 

 


138

 

  бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!  

 

 


139

 

  ¶ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.  

 

 


140

 

  ¶ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.  

 

 


141

 

  ¶ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.  

 

 


142

 

  ¶ Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.  

 

 


143

 

  ¶ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!  

 

 


144

 

  Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!  

 

 


145

 

  ¶ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!  

 

 


146

 

  Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!  

 

 


147

 

  ¶ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.  

 

 


148

 

  Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.  

 

 


149

 

  ¶ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!  

 

 


150

 

  ¶ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,  

 

 


151

 

  та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!  

 

 


152

 

  ¶ Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!  

 

 


153

 

  ¶ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!  

 

 


154

 

  Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!  

 

 


155

 

  ¶ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.  

 

 


156

 

  ¶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!  

 

 


157

 

  ¶ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!  

 

 


158

 

  ¶ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.  

 

 


159

 

  ¶ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!  

 

 


160

 

  ¶ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.  

 

 


161

 

  ¶ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.  

 

 


162

 

  ¶ Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.  

 

 


163

 

  ¶ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!  

 

 


164

 

  ¶ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.  

 

 


165

 

  ¶ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.  

 

 


166

 

  ¶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.  

 

 


167

 

  ¶ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.  

 

 


168

 

  Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!  

 

 


169

 

  ¶ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!  

 

 


170

 

  Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!  

 

 


171

 

  ¶ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.  

 

 


172

 

  ¶ Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.  

 

 


173

 

  ¶ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.  

 

 


174

 

  Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!  

 

 


175

 

  ¶ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!  

 

 


176

 

  ¶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...  

 

 


Psalms 120

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: