Ukrainian Bible

Genesis 36

Genesis

Return to Index

Chapter 37

1

 

  ¶ І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.  

 

 


2

 

  Оце оповість про Якова. Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.  

 

 


3

 

  А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання.  

 

 


4

 

  І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.  

 

 


5

 

  ¶ І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.  

 

 


6

 

  І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився мені.  

 

 


7

 

  А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.  

 

 


8

 

  І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.  

 

 


9

 

  І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені.  

 

 


10

 

  І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?  

 

 


11

 

  І заздрили йому брати його, а батько його запам'ятав ці слова.  

 

 


12

 

  ¶ І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.  

 

 


13

 

  І сказав Ізраїль до Йосипа: Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них! А той відказав йому: Ось я!  

 

 


14

 

  І сказав він до нього: Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.  

 

 


15

 

  І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?  

 

 


16

 

  А той відказав: Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?  

 

 


17

 

  І сказав той чоловік: Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну. І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.  

 

 


18

 

  А вони побачили його здалека, і поки він наблизився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.  

 

 


19

 

  І сказали вони один одному: Ось іде той сновидець!  

 

 


20

 

  А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами.  

 

 


21

 

  І почув це Рувим, і визволив його з руки їхньої, і сказав: Не губімо душі його!  

 

 


22

 

  І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.  

 

 


23

 

  ¶ І сталося, коли прийшов Йосип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.  

 

 


24

 

  І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, не було в ній води.  

 

 


25

 

  І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.  

 

 


26

 

  І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо його кров?  

 

 


27

 

  Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І послухалися брати його.  

 

 


28

 

  І коли проходили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йосипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.  

 

 


29

 

  А Рувим вернувся до ями, аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...  

 

 


30

 

  І вернувся він до братів своїх, та й сказав: Немає хлопця! А я, куди я піду?  

 

 


31

 

  ¶ А вони взяли Йосипове вбрання, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.  

 

 


32

 

  І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання твого сина воно, чи ні?  

 

 


33

 

  А він пізнав його та й сказав: Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йосип!  

 

 


34

 

  І роздер Яків одіж свою, і зодягнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєму...  

 

 


35

 

  І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.  

 

 


36

 

  І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі.  

 

 


Genesis 38

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: