Ukrainian Bible

Genesis 28

Genesis

Return to Index

Chapter 29

1

 

  ¶ І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему.  

 

 


2

 

  І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.  

 

 


3

 

  І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.  

 

 


4

 

  І сказав до пастухів Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.  

 

 


5

 

  І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.  

 

 


6

 

  І сказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, приходить з отарою.  

 

 


7

 

  І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.  

 

 


8

 

  А вони відказали: Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, тоді понапуваємо отару.  

 

 


9

 

  ¶ Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.  

 

 


10

 

  І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.  

 

 


11

 

  І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...  

 

 


12

 

  І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...  

 

 


13

 

  І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.  

 

 


14

 

  І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.  

 

 


15

 

  ¶ І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?  

 

 


16

 

  А в Лавана було дві дочки: ім'я старшій Лія, а ім'я молодшій Рахіль.  

 

 


17

 

  Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.  

 

 


18

 

  І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.  

 

 


19

 

  І промовив Лаван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!  

 

 


20

 

  І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.  

 

 


21

 

  І сказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!  

 

 


22

 

  І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.  

 

 


23

 

  І сталося ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.  

 

 


24

 

  А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.  

 

 


25

 

  А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?  

 

 


26

 

  А Лаван відказав: У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.  

 

 


27

 

  Виповни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще сім літ других.  

 

 


28

 

  І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.  

 

 


29

 

  І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.  

 

 


30

 

  І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.  

 

 


31

 

  ¶ І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.  

 

 


32

 

  І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!  

 

 


33

 

  І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.  

 

 


34

 

  І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій.  

 

 


35

 

  І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.  

 

 


Genesis 30

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: